галстук

Значення в інших словниках

1. галстук — га́лстук іменник чоловічого роду краватка Орфографічний словник української мови
2. галстук — -а, ч. 1》 Стрічка, смужка тканини, яку пов'язують під коміром сорочки, блузи і т. ін. вузлом або бантом; краватка. 2》 Оперення навколо шиї у деяких видів птахів. 3》 Симетрично розміщена на грудях деяких звірів світла пляма. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галстук — ГА́ЛСТУК, а, ч. Стрічка, смужка тканини, яку пов'язують під коміром сорочки, блузи і т. ін. вузлом або бантом; краватка. Комірчики й сорочка, чорний блискучий галстук на шиї були засмальцьовані, аж блищали проти сонця (І. Словник української мови у 20 томах
4. галстук — заклада́ти / закла́сти за га́лстук, жарт. Уживати спиртні напої; напиватися. — Мабуть, Тит Назарович заклав за галстук, ось вона й потягла його додому (Ю. Збанацький). Фразеологічний словник української мови
5. галстук — КРАВА́ТКА (зав'язана вузлом під коміром сорочки, блузки смужка тканини, яку носять для прикраси), ГА́ЛСТУК, САМОВ'Я́З, МЕТЕ́ЛИК розм. (така прикраса у вигляді банта). Входить Печений. На ньому легенький чесучевий піджак. При краватці (О. Словник синонімів української мови
6. галстук — ГА́ЛСТУК, а, ч. Стрічка, смужка тканини, яку пов’язують під коміром сорочки, блузи і т. ін. вузлом або бантом; краватка. Комірчики й сорочка, чорний блискучий галстук на шиї були засмальцьовані, аж блищали проти сонця (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах