глагол

Слово, мова, (грам.) дієслово

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глагол — ГЛАГО́Л, а, ч., ц.-с. Мова, слово. От уст Твоїх я пальцем доторкнувся І вложу в них своїх глаголів жар (Фр., XI, 1952, 280). Словник української мови в 11 томах
  2. глагол — глаго́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. глагол — ГЛАГО́Л, а, ч., ц.-с. Мова, слово. От уст Твоїх я пальцем доторкнувся І вложу в них своїх глаголів жар (Т. Шевченко); Перехрестився [Тригуб], розгорнув Мінею й почав читати життя святих, що за віру Христову муки потерпіли, а не відступили від неї... Словник української мови у 20 томах
  4. глагол — Глагол, -лу м. 1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) читати глаголи. Стоять безъ корму. Ном. № 10232. Словник української мови Грінченка
  5. глагол — Слово, мова Словник застарілих та маловживаних слів
  6. глагол — -у, ч., заст. Слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. глагол — МО́ВА (здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно-граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і є знаряддям спілкування людей; манера говорити), ЯЗИ́К заст., РІЧ розм., СЛО́ВО розм., ГЛАГО́Л ц.-с. Словник синонімів української мови