дегенерація

Значення в інших словниках

1. дегенерація — дегенера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. дегенерація — 1. Процес погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму. 2. Зниження органічних чи психічних якостей особи, статі. Причини Д.: спадкові й набуті захворювання, несприятливі умови життєдіяльності. англ. degeneration; нім. Словник із соціальної роботи
3. дегенерація — ДЕГЕНЕРАЦІЯ – ДЕГЕНЕРАТИВНІСТЬ Дегенерація, -ї, ор. -єю. Виродження, погіршання з покоління в покоління пристосовних або господарських властивостей у рослин і тварин: процес дегенерації, ознаки дегенерації. Дегенеративність, -ності, ор. -ніс-тю. Літературне слововживання
4. дегенерація — -ї, ж. 1》 біол. Процес руйнування органів або клітин організмів чи ослаблення їхньої життєвості. 2》 Зниження життєвості у кожного наступного покоління організмів порівняно з попереднім; виродження. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дегенерація — дегенера́ція (лат. degeneratio, від degenero – вироджуюсь) 1. Виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму. 2. Процес руйнування органів або клітин у організмів. Словник іншомовних слів Мельничука
6. дегенерація — Поява у клітинах або в міжклітинній субстанції компонентів, які в нормальному стані там відсутні; виникає внаслідок порушення функції органу. Універсальний словник-енциклопедія
7. дегенерація — ВИ́РОДЖЕННЯ (зниження життєвості в кожного наступного покоління організмів порівняно з попереднім), ДЕГЕНЕРА́ЦІЯ. Висока температура ґрунту є причиною виродження ґрунту (з науково-популярної літератури); Вона б не була поганою... Словник синонімів української мови
8. дегенерація — ДЕГЕНЕРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. біол. Процес руйнування органів або клітин організмів чи ослаблення їхньої життєвості. 2. Зниження життєвості у кожного наступного покоління організмів порівняно з попереднім; виродження. Словник української мови в 11 томах