диспозиція
1. розташова, розподіл, місце, плян
2. нахил, схильність
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диспозиція — Тут: розпорядження [XIX] Надвишка приходів банку обертається 1) 70% на помно ження, закладового капіталу, поки сей не дійде до висоти 2 000 000 зр.; 2) 30%: на утворення резервового фонду; коли капітал закладовий дійде до висоти 2 000 000 зр. Словник з творів Івана Франка
- диспозиція — диспози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- диспозиція — Диспози́ція. Розпорядження. ● Мати до диспозиції - мати (у своєму) розпорядженні. Перший закон політики: мати у парляментарнім бою якнайбільше голосів до диспозиції. А позаяк тут часто один голос більше рішає, то кожда одиниця необчислено важна (Б. Українська літературна мова на Буковині
- диспозиція — -ї, ж. 1》 Розміщення, розташування. 2》 Застаріла назва плану розташування сухопутних військ або флоту для бою або на місці стоянки. 3》 У 18-19 ст. – письмовий наказ військам на бій або похідний рух. || перен. Наказ або розпорядження керівника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- диспозиція — диспози́ція: ◊ до диспози́ції у розпорядження (ср, ст): Повернуся опівдні – і буду до Вашої диспозиції (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- диспозиція — диспози́ція (лат. dispositio, від dispono – розташовую, розміщую) 1. План розташування бойових кораблів на рейді (1), базі, у відкритому морі. 2. В сухопутних військах 18 – 19 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- диспозиція — Диспози́ція, -ції; -зи́ції, -зи́цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- диспозиція — ДИСПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Застаріла назва плану розташування сухопутних військ або флоту для бою або на місці стоянки. 2. У XVIII-XIX ст. — письмовий наказ військам на бій або похідний рух; // перен. Наказ або розпорядження керівника. Словник української мови в 11 томах
- диспозиція — рос. диспозиция (латин. dispositio — розподіл, розміщення, розташування) — правові норми економічної діяльності або їх частина, що містять у собі заборони, обмеження або розпорядження, звужують допустиме, законне поле діяльності. Д. фіксується в законах, угодах, договорах. Eкономічна енциклопедія