добропорядний

Пристойний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добропорядний — ДОБРОПОРЯ́ДНИЙ, а, е. 1. Який відзначається порядністю. Він був добропорядною, тихою людиною (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 13). 2. перен. Який відзначається позитивними ознаками. Воєвода здавався захопленим тільки школою, тільки друкарнею.. Словник української мови в 11 томах
  2. добропорядний — добропоря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. добропорядний — -а, -е. 1》 Який відзначається порядністю. 2》 перен. Який відзначається позитивними ознаками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. добропорядний — див. вихований Словник синонімів Вусика
  5. добропорядний — ПОРЯ́ДНИЙ (не здатний на погані, нечесні чи аморальні вчинки), ДОБРОПОРЯ́ДНИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ. Він мав просте нелукаве обличчя. Мабуть, був порядною людиною (Р. Андріяшик); Він був добропорядною, тихою людиною, кабінетним ученим (Ю. Словник синонімів української мови