досаждати

Докучати, докучити, надокучувати, надокучити, понадокучувати, знуджувати, знудити, познуджувати, визнуджувати, визнудити, набридати, набриднути, понабридати, збридати, збриднути, обридати, обридити, обриднути, пообридати, настирювати, настирити, понастирювати, остивати, остити, остогиджувати, остогидіти, остогиднути, поостогиджувати, прикрити, наприкряти, наприкрити, понаприкряти, сприкряти, сприкрити, посприкряти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досаждати — досажда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. досаждати — -аю, -аєш, недок., досадити, -джу, -диш, док., кому. Робити неприємність кому-небудь, викликати досаду в кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. досаждати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  4. досаждати — ДОСАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОСАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кому. Робити неприємність кому-небудь, викликати досаду в кого-небудь. Як будеш ти мені сими словами досаждати, Да вже я ж не зарікаюсь тобі з пліч як галку голову зняти (Думи.. Словник української мови в 11 томах
  5. досаждати — Досаждати, -даю, -єш сов. в. досадити, -джу, -диш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. К. Псал. 4. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає. Гліб. 34. Словник української мови Грінченка