достатньо

хохл. (достаточно) досить

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достатньо — Доста́тньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. достатньо — ДО́СИТЬ присл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою); ДОВО́ЛІ, ДОСТА́ТНЬО, ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), ДОСХОЧУ́, ЗАДО́СИТЬ підсил. розм., ПРЕДО́СИТЬ підсил. розм., ГЕ́ТЬ-ТО розм., ДО́СТА розм., ДОСТА́ТКОМ діал. Словник синонімів української мови
  3. достатньо — ДОСТА́ТНЬО. Присл. до доста́тній 1. Все це достатньо вивчив Саїд Алі за кілька щоденних одвідин чайхани (Ле, Міжгір’я, 1953, 304); // у знач. присудк. сл. Вистачить, досить. Словник української мови в 11 томах
  4. достатньо — Досить, доволі, г. подостатком, жм. є і є; (вишколений) належно. Словник синонімів Караванського
  5. достатньо — див. багато; цілком Словник синонімів Вусика
  6. достатньо — Присл. до достатній 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. достатньо — доста́тньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  8. достатньо — [достат(')н'о] присл. Орфоепічний словник української мови