загибель

Значення в інших словниках

1. загибель — заги́бель іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. загибель — див. смерть Словник синонімів Вусика
3. загибель — Загин, смерть, погибель, д. заглада, кн. фатальний кінець, зст. згуба, гибель, р. загуба, пагуба; (імперії) крах; (поступова) розклад, руйнування, руйнація, нищення. Словник синонімів Караванського
4. загибель — [загибеил'] -л'і, ор. -л':у Орфоепічний словник української мови
5. загибель — -і, ж. 1》 Втрата життя, смерть, зазвичай передчасна (від нещасного випадку, в бою і т. ін.). || Припинення існування чого-небудь. 2》 перен. Остаточний розклад, відмирання, руйнування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. загибель — ЗАГИ́БЕЛЬ (смерть, звичайно передчасна, — в бою, від нещасного випадку тощо), ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, ЗАГИ́Н, ЗГУ́БА розм., ПОГУ́БА заст., ЗАГУ́БА діал., ЗАГЛА́ДА діал., ЗГИН рідко. Загибель Івана Антоновича була для роти гіркою несподіванкою (О. Словник синонімів української мови
7. загибель — Заги́бель, -белі, -белі, -беллю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. загибель — ЗАГИ́БЕЛЬ, і, ж. 1. Втрата життя, смерть, звичайно передчасна (від нещасного випадку, в бою і т. ін.). Мало нас, та се —дарма; Міцна віра рушить скали… Тим загибелі нема, Кому світять ідеали (Граб. Словник української мови в 11 томах