загорілий

(на сонці) засмаглий

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

загорілий — Палкий, завзятий [XI] — палко-завзятий [XII] — відчайдушний; ще в розумінні вчаділий [VIII] — учаділий, ще в розумінні — одчайдушний [V] — фанатичний, яросливий, завзятий, запеклий [IV] Словник з творів Івана Франка
загорілий — загорі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
загорілий — Засмаглий, каштановий, підсмажений, смаглий, смальовий Фразеологічні синоніми: як негр; як циган Словник синонімів Вусика
загорілий — Загорі́лий. Завзятий, фанатичний. Та в посліднім часі, головно від 1848. року, починає нам грозити національна заглада. А особливо від року 1880. Українська літературна мова на Буковині
загорілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до загоріти. || у знач. прикм. 2》 прикм., діал. Палкий, завзятий. Великий тлумачний словник сучасної мови
загорілий — ЗАВЗЯ́ТИЙ (який із захопленням, пристрастю віддається якійсь справі), ЗАПАЛЬНИ́Й, ЗАПЕ́КЛИЙ, ПАЛКИ́Й, ПРИ́СТРАСНИЙ, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ЩИ́РИЙ, ПРИСЯ́ЖНИЙ розм., ЗАПИСНИ́Й розм. рідко, ЗАЯ́ДЛИЙ розм. рідко, ЗАГОРІ́ЛИЙ діал., ЗАХЛА́ННИЙ діал. Словник синонімів української мови
загорілий — ЗАГОРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до загорі́ти. Загорілі колись руки знов побілішали (Н.-Лев., І, 1956, 166); // У знач. прикм. Ясногорська побачила вусаті загорілі обличчя, наче вилиті з червоної міді (Гончар, III, 1959, 192). 2. прикм., діал. Словник української мови в 11 томах
загорілий — Загорілий, -а, -е 1) Горячій, пылкій, вспыльчивый. 2) Фанатическій. 3) Загорѣвшійся. 4) Загорѣлый (отъ солнца). Словник української мови Грінченка