запалювати

Загартовувати, загартувати, позагартовувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запалювати — Запа́лювати, -па́люю, -па́люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. запалювати — (піч) розпалювати; (кого) надихати, наснажувати, окриляти, додавати духу кому, підносити дух кому <�на дусі кого>. Словник синонімів Караванського
  3. запалювати — запа́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. запалювати — -юю, -юєш, недок., запалити, -палю, -палиш, док., перех. 1》 Викликати горіння чого-небудь, видобувати вогонь. || також без додатка. Починати топити яким-небудь паливом (піч і т. ін.). || Викликати жевріння тютюну (в цигарці, люльці). || Засвічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. запалювати — запа́лювати / запали́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка. Збуджувати в когось сильні почуття або захоплювати кого-небудь. Помолившись, і я б заснув... Так думи прокляті Рвуться душу запалити, серце розірвати (Т. Фразеологічний словник української мови
  6. запалювати — ЗАПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., перех. 1. Викликати горіння чого-небудь, видобувати вогонь. Кузнецов.. Словник української мови в 11 томах
  7. запалювати — Запалювати, -люю, -єш сов. в. запалити, -лю, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Єв. Мт. XXII. 7. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Чуб. III. 134. Запалила свічку. Чуб. V. 59. — у грубі, у печі. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. Чуб. — люльку. Словник української мови Грінченка
  8. запалювати — ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ... Словник синонімів української мови