злодіяння

Злочин

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злодіяння — -я, с., книжн. Заподіяння зла кому-небудь; злочин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. злодіяння — ЗЛО́ЧИН (суспільно небезпечна дія, що чинить, заподіює зло людям), ЗЛОЧИ́НСТВО, ЗЛОДІЯ́ННЯ книжн., ПЕРЕ́СТУП заст.; КРИМІНА́Л розм., КРИМІНА́ЛЬЩИНА розм., ГОЛО́ВНИЦТВО діал. (карний злочин). — Нема в злочині геройства. Є тільки сором і ганьба (О. Словник синонімів української мови
  3. злодіяння — кн., у. чорні <�криваві> діла, душогубство, лиходійство; п! ЗЛОЧИН. Словник синонімів Караванського
  4. злодіяння — злодія́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. злодіяння — ЗЛОДІЯ́ННЯ, я, с., книжн. Заподіяння зла кому-небудь; злочин. Не сплять уночі вороги. Мов сови, вони бояться світлого дня і всі свої підлі злодіяння творять уночі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 359); Народи Європи не забули і не забудуть фашистських злодіянь (Ком. Укр., 5, 1966, 38). Словник української мови в 11 томах