зяб

Значення в інших словниках

1. зяб — зяб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. зяб — див. ґрунт; Земля Словник синонімів Вусика
3. зяб — -у, ч., с. г. Осіння оранка поля для сіяння ярих культур навесні. || Ділянка поля, зорана з осені й підготовлена для весняної сівби ярих культур. Оранка на зяб — орання восени з метою підготовки ґрунту для весняної сівби ярих культур. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зяб — Перша, неглибока оранка після збирання ранніх культур. Універсальний словник-енциклопедія
5. зяб — ЗЯБ, у, ч., с. г. Осіння оранка поля для сіяння ярих культур навесні. — На першому лану, де ви бачите кукурудзяний пишнозелений ліс, був зяб, а на другому — весняна оранка (Вишня, І, 1956, 433); Наукою і практикою доведено... Словник української мови в 11 томах
6. зяб — Зя́б, -би Пахоть на зиму, поле, вспаханное осенью подъ яровой хлѣбъ. На зяб орати. Вас. 196. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306. Словник української мови Грінченка