кавалерист

Кіннотчик, комонник, вершник, див. їздець

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавалерист — кавалери́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кавалерист — Кавалери́ст, -та; -ри́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. кавалерист — ВЕ́РШНИК (людина, що їде верхи на коні), ВЕРХІВЕ́ЦЬ, ЇЗДЕ́ЦЬ, НАЇ́ЗНИК, ВЕРХОВИ́Й, КІ́ННИЙ рідко, ВЕ́РХІВЕНЬ рідко, ВЕ́РШЕНЬ рідко, КОМО́ННИК заст., ВЕРХОВИ́К діал., ЇЗДУ́Н діал.; ДЖИГІ́Т (умілий і вправний їздець); КІННО́ТНИК, КАВАЛЕРИ́СТ, КІ́ННИК розм. Словник синонімів української мови
  4. кавалерист — Кіннотник, як ім. кінний, іст. комонник, (легкої кінноти) улан; пор. ВЕРШНИК. Словник синонімів Караванського
  5. кавалерист — -а, ч. Той, хто служить у кавалерії; кіннотник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кавалерист — КАВАЛЕРИ́СТ, а, ч. Той, хто служить у кавалерії; кіннотник. — Я зайшов ось нашого червоного кавалериста провідати (Гончар, Таврія.., 1957, 443); Двадцять п’ять юних кавалеристів училися сідати, їздити і злазити з коней (Багмут, Щасл. день.., 1951, 23). Словник української мови в 11 томах