коклюш

Значення в інших словниках

1. коклюш — ко́клю́ш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. коклюш — -у, ч. Гостра заразна, перев. дитяча хвороба, що характеризується приступами конвульсивного кашлю; кашлюк. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коклюш — КО́КЛЮ́Ш, у, ч., мед. Гостра заразна, перев. дитяча хвороба, для якої характерні приступи конвульсивного кашлю; кашлюк. Пройдуть жінки, пригаслі, сумнолиці .. Простука поштаря підковане взуття, Десь захлинеться в коклюші дитя (М. Словник української мови у 20 томах
4. коклюш — ко́клю́ш (франц. coqueluche) гостра інфекційна, переважно дитяча, хвороба, яка характеризується приступами конвульсивного кашлю. Інша назва – кашлюк. Словник іншомовних слів Мельничука
5. коклюш — КО́КЛЮШ (захворювання), КАШЛЮ́К. Коклюш належить до групи дитячих інфекційних захворювань (з журналу); Двох ще маленькими поховала (мати), троє ж, наперекір злидням та кашлюкам, зосталися жити (О. Гончар). Словник синонімів української мови
6. коклюш — Ко́клю́ш, -шу, -шеві, -шем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. коклюш — КО́КЛЮШ, у, ч. Гостра заразна, переважно дитяча хвороба, що характеризується приступами конвульсивного кашлю; кашлюк. Коклюш являє собою інфекційну хворобу переважно дитячого віку (Шк. гігієна, 1954, 310); Пройдуть жінки, пригаслі, сумнолиці.. Словник української мови в 11 томах