конкубіна

див. наложниця

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкубіна — КОНКУБІ́НА, и, ж., іст. Жінка, що жила з чоловіком у відкритому, неприхованому і зазвичай тривалому сексуальному зв'язку; наложниця (перев. у римському праві). Конкубіна й народжені від неї діти не мали права на спадок батька (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах