1. Словник чужослів Павло Штепа

конструювати

Будувати, вибудовувати, вибудувати, повибудовувати, відбудовувати, відбудувати, повідбудовувати, збудовувати, збудувати, позбудовувати, набудовувати, набудувати, понабудовувати, перебудовувати, перебудувати, поперебудовувати, побудовувати, побудувати, прибудовувати, прибудувати, поприбудовувати, порозбудовувати, закладати, закласти, позакладати, мурувати, вимуровувати, вимурувати, повимуровувати, змуровувати, змурувати, позмуровувати, намуровувати, намурувати, понамуровувати, обмуровувати, обмурувати, пообмуровувати, помуровувата, помурувати, примуровувати, примурувати, попримуровувати, споруджувати, спорудити, поспоруджувати, ставити, становити, ставляти, поставити, див. строїти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конструювати — конструюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. конструювати — див. ТВОРИТИ Словник синонімів Караванського
  3. конструювати — -юю, -юєш, недок., перех. 1》 Робити конструкцію (у 1, 2 знач.) чого-небудь. 2》 книжн., рідко. Створювати що-небудь у певному складі; установлювати певний склад чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конструювати — КОНСТРУЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що. 1. Робити конструкцію (у 1, 2 знач.) чого-небудь. Я конструюватиму тільки такі моделі, які захочу сам (В. Собко); Знаю, друже, що ти конструюєш тепер літаки (І. Словник української мови у 20 томах
  5. конструювати — конструюва́ти (від лат. construo – складаю, зводжу) створювати конструкцію чогось (машини, споруди, моделі тощо) за даними проектами, планами, розрахунками. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конструювати — Конструюва́ти, -рую́ю, -рую́єш; конструю́ючи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. конструювати — КОНСТРУЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. 1. Робити конструкцію (у 1, 2 знач.) чого-небудь. Знаю, друже, що ти конструюєш тепер літаки (Гонч., Вибр., 1959, 73); Я конструюватиму тільки такі моделі, які захочу сам (Собко, Граніт, 1937, 197). 2. книжн. Словник української мови в 11 томах