1. Словник чужослів Павло Штепа

красити

1. малювати, вимальовувати, вималювати, повимальовувати, домальовувати, домалювати, подомальовувати, замальовувати, замалювати, позамальовувати, змальовувати, змалювати, позмальовувати, намальовувати, намалювати, понамальовувати, обмальовувати, обмалювати, пообмальовувати, перемальовувати, перемалювати, поперемальовувати, підмальовувати, підмалювати, попідмальовувати, помальовувати, помалювати, розмалювати, порозмальовувати, фарбувати, дофарбовувати, дофарбувати, подофарбовувати, зафарбовувати, зафарбувати, позафарбовувати, зіфарбовувати, зіфарбувати, позіфарбовувати, нафарбовувати, нафарбувати, понафарбовувати, перефарбовувати, перефарбувати, поперефарбовувати, пофарбовувати, пофарбувати

2. це гарнішати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красити — кра́си́ти 1 дієслово недоконаного виду прикрашати розм. краси́ти 2 дієслово недоконаного виду фарбувати рідко Орфографічний словник української мови
  2. красити — Прикрашати, здобити, оздоблювати. Словник синонімів Караванського
  3. красити — [красиетие і краситие] крашу, красиеш; нак. крас', крас'теи і краси, крас'іт' (прикрашати) Орфоепічний словник української мови
  4. красити — крашу, красиш, недок., перех., розм. Робити гарним, прикрашати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. красити — КРА́СИ́ТИ¹, а́шу́, а́сиш, недок., кого, що, розм. Робити гарним; прикрашати. Горе тільки рака красить (прислів'я); Всю світлицю дуже красила нова картина, вишита гарусом (І. Словник української мови у 20 томах
  6. красити — ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИ розм., КРА́СИ́ТИ розм., ОБА́РВЛЮВАТИ рідше, БА́РВИТИ рідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФАРБО́ВУВАТИ рідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. красити — КРА́СИ́ТИ¹, кра́шу, кра́сиш, недок., перех., розм. Робити гарним, прикрашати. Горе тільки рака красить (Укр.. присл.., 1955, 33); Всю світлицю дуже красила нова картина, вишита гарусом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. красити — Краси́ти, -шу́, си́ш гл. 1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. І. 263. Ой рясна красна калинонька в лузі, рясніше-красніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428. 2) Красить, окрашивать. Словник української мови Грінченка