креатура

Значення в інших словниках

1. креатура — Креату́ра: — ставленик [46-1] — ставленик впливової особи [47] — тут в значенні: погане створіння [XII] Креату́ри: — витвори, створіння [53] Словник з творів Івана Франка
2. креатура — креату́ра іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. креатура — -и, ж., книжн. Той, хто посідає значне місце завдяки протекції впливової особи і є слухняним виконавцем її волі; ставленик. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. креатура — КРЕАТУ́РА, и, ж., книжн. Той, хто робить кар'єру завдяки протекції впливової особи і є слухняним виконавцем її волі; ставленик. На польський трон був посаджений Станіслав Лещинський, у певному значенні слова креатура шведського короля (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
5. креатура — креату́ра вул. підла, непорядна людина; негідник (ст)||велике ге, ге на патичку, гицель, гнида, гунцвот (гунцвуд, ґунцвуд), гівнюк (гімнюк), драб, драб кальварийський (кальварійський), драбуга, дрань, дрань востатний (остатний), дупа, закала, зараза... Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. креатура — креату́ра (від лат. creatura – створіння) ставленик впливової особи, слухняний виконавець її волі. Словник іншомовних слів Мельничука
7. креатура — СТА́ВЛЕНИК (той, хто дістав посаду, посідає певне місце і т. ін. за чиєюсь протекцією), СТА́ВЛЕНЕЦЬ рідше, ПРОТЕЖЕ́ книжн., КРЕАТУ́РА книжн. Ставленик монополістів; Протеже шефа. Словник синонімів української мови
8. креатура — Креату́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. креатура — КРЕАТУ́РА, и, ж., книжн. Той, хто посідає значне місце завдяки протекції впливової особи і є слухняним виконавцем її волі; ставленик. Словник української мови в 11 томах