куш

(грошей) камза, див. сума

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куш — куш 1 іменник чоловічого роду розм. куш 2 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. куш — див. гроші Словник синонімів Вусика
  3. куш — I -а, ч., розм. Певна сума грошей як винагорода за що-небудь. II виг. Мисливський вигук, за яким собака повинен лягти і замовкнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куш — КУШ¹, а, ч., розм. Певна сума грошей як винагорода за що-небудь. Тараса так і підмивало забрать ті гроші собі .. Але було незручно перехопити куш у відчайдуха (Василь Шевчук); Хай лічить купчина куші-бариші (М. Лукаш, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  5. Куш — Староєгипетська назва Пд. Нубії (теп. Судан); у I тис. до н.е. — самостійне царство зі столицею в м. Напата; у VIII ст. до н.е. кушити завоювали Єгипет і правили ним як ХХV династія (т.зв. ефіопська або нубійська) до завоювання Ассирією у 671-660 до н.е. Універсальний словник-енциклопедія
  6. куш — КУШ¹, а, ч., розм. Певна сума грошей як винагорода за що-небудь. Критиці піддаються в сатирі й судді, які за добрий куш виправдовують злочинців і засуджують невинних людей (Рад. літ-во, 4, 1957, 91). КУШ², виг. Словник української мови в 11 томах
  7. куш — Куш! или а куш! меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ. Kolb. І. 65. Словник української мови Грінченка