лапоть

Значення в інших словниках

1. лапоть — ла́поть іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. лапоть — -птя, ч. 1》 Те саме, що личак. 2》 ірон. Про слабодуху, нерішучу, безпорадну людину. 3》 розм. Плескатий шматок чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лапоть — ЛА́ПОТЬ, птя, ч., рідко. Те саме, що лича́к. Бийте, дівки, тропака, Не жалкуйте лаптів (П. Чубинський); Лапті [на зображенні селянина] викликали низку дотепів, але, певне, цього вимагав стиль художника (М. Словник української мови у 20 томах
4. лапоть — оЗу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. Довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. — Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. — Один розкошує, а другий.. Фразеологічний словник української мови
5. лапоть — ЛА́ПОТЬ, птя, ч., рідко. Те саме, що лича́к. Бийте, дівки, тропака, Не жалкуйте лаптів (Чуб., V, 1874, 1108); Деякі пани іноземні туристи, які часом шукають на Україні лапті і постоли, даремно гають час. Вони можуть їх побачити хіба що в музеї (Цюпа, Україна.., 1960, 296). Словник української мови в 11 томах
6. лапоть — Лапоть, -птя м. 1) Лапоть. Як маєш кланяться лаптю, то лучче поклонись чоботу. Ном. № 7303. 2) мн. лапті. Обшлага на рукавахъ. Гол. Словник української мови Грінченка