музикант

Музика, музиченько, музичка

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. музикант — МУЗИКА́НТ, а, ч. Той, хто грає на якомусь інструменті. Я ціп продала, Пішла, музиканта наняла [найняла] (П. Чубинський); Нікельовані труби хоч і більші за музикантів, але звуки вилітають голосні й бадьорі (П. Панч); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  2. музикант — музика́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. музикант — МУЗИКА́НТ, а, ч. Той, хто грає на якомусь інструменті. Я ціп продала, Пішла, музиканта наняла [найняла] (Чуб., V, 1874, 679); Нікельовані труби хоч і більші за музикантів, але звуки вилітають голосні й бадьорі (Панч, В дорозі, 1959, 270); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  4. музикант — [музиекант] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. музикант — -а, ч. Той, хто грає на якомусь інструменті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. музикант — МУЗИКА́НТ (той, хто грає на якомусь інструменті), МУЗИ́КА, ГРАЧ розм.; ГРАВЕ́ЦЬ розм., ГРЕЦЬ розм.; ОРКЕСТРА́НТ (той, хто грає в оркестрі). Я ціп продала, Пішла музиканта найняла (П. Чубинський); Тепер він вже став музикою (І. Словник синонімів української мови
  7. музикант — 1. Фахівець, який професійно володіє музичною спеціальністю — композитор, диригент, хормейстер, співак, інструменталіст тощо. 2. Людина, спроможна за власним бажанням грати на музичному інструменті, співати, брати участь в самодіяльному колективі, хорі, оркестрі тощо. Словник-довідник музичних термінів
  8. музикант — Музика́нт, -та м. = музика 2. Музиканти мої, ви заграйте мені! н. п. Словник української мови Грінченка