муравель

Значення в інших словниках

1. муравель — мураве́ль іменник чоловічого роду, істота мурашка діал. Орфографічний словник української мови
2. муравель — -вля, ч., діал. Мурашка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. муравель — МУРАВЕ́ЛЬ, вля́, ч., діал. Мурашка. – О, диви, яку запруту тащить на гніздо! – говорив [Медвідь] .. І з щирою, старечою усмішкою торкав справді велику тріску, яку муравель силкувався занести до своєї крутої будівлі (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
4. муравель — МУРА́ШКА (невелика комаха ряду перетинчастокрилих), МУРА́ХА, МУРАВЕ́ЛЬ діал., МУРА́ВКА діал. У природі нема кращого захисника лісу, ніж мурашка (з газети); "Ну й людина оця кума Малашка: і за себе і за мене робить, наче та мураха" (Грицько Григоренко)... Словник синонімів української мови
5. муравель — МУРАВЕ́ЛЬ, вля́, ч., діал. Мурашка. Бабуня казала собі привезти мішок муравлиння з червоними муравлями (Круш., Буденний хліб.., 1960, 56). Словник української мови в 11 томах
6. муравель — Мураве́ль, -вля́ м. Муравей. Желех. Словник української мови Грінченка