муфлон

Баран (дикий)

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муфлон — муфло́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. муфлон — -а, ч. Дикий баран, що живе на деяких островах Середземного моря, а також акліматизований у Криму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муфлон — МУФЛО́Н, а, ч. Дикий баран, що живе на деяких островах Середземного моря, а також акліматизований у Криму. На схилах [Кримського заповідника] пасуться муфлони, олені, козулі (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. муфлон — А, ч., лайл. 1. див. бик. Муфлон, а не чоловік. 2. Дурень. Муфлон ти конкретний, от що! Словник сучасного українського сленгу
  5. муфлон — (-а) ч.; крим., жрм. Дурна, вперта людина. БСРЖ, 363; СЖЗ, 69; ЯБМ, 2, 47. Словник жарґонної лексики української мови
  6. муфлон — муфло́н (франц. mouflon, з італ. muflone) вид диких баранів, поширених у горах Корсіки, Сардінії, Західної Азії та в Закавказзі. Був одомашнений; один з предків сучасних свійських овець. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. муфлон — Гірський баран (ссавець із ряду парнокопитних), походить із Сардинії та Корсики, акліматизований у багатьох гірських регіонах Європи як вид для полювання; вис. у холці бл. 70 см, маса 25-40 кг; роги лише у самців. Універсальний словник-енциклопедія
  8. муфлон — МУФЛОН, а, ч. Дикий баран, що живе на деяких островах Середземного моря, а також акліматизований у Криму. На схилах [Кримського заповідника] пасуться муфлони, олені, козулі (Рад. Укр., 13.1 1963, 4). Словник української мови в 11 томах