мід

Мед, медок, медочок

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мід — МЕД (густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару), МІД діал.; ЛИ́ПЕЦЬ діал. (липовий). Мудрої мови мед золотистий, липець пахучий нам до сподоби (М. Драй-Хмара); — Краще міду свіжого скоштуйте. У вас не такий мід (В. Кучер). Словник синонімів української мови
  2. мід — Мід. 1. Мед. Мід пчільний з цьвітів, найліпше десеровий, пушка 5 кільоґ. - за 7 корон 25 сотиків (Б., 1909, рекл). 2. Медовий напій. Задля більшого обороту знижаю ціну старого меду до питя домового виробу. Сей мід чистий, сичений з чистого меду. Українська літературна мова на Буковині
  3. мід — МІД, у, ч., діал. Мед. Лиш мід твоїми б пить устами! (І. Франко); Краще міду свіжого скоштуйте. У вас не такий мід (В. Кучер); Надіявся дід на мід... (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  4. мід — -у, ч., діал. Мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мід — мід іменник чоловічого роду мед діал. Орфографічний словник української мови
  6. Мід — Мід, Джордж Герберт Мід, Маргарет Філософський енциклопедичний словник
  7. мід — МІД, у, ч., діал. Мед. Лиш мід твоїми б пить устами! (Фр., XI, 1952, 238); Краще міду свіжого скоштуйте. У вас не такий мід (Кучер, Дорога.., 1958, 149); Надіявся дід на мід… (Козл., Щури.., 1956, 148). Словник української мови в 11 томах
  8. Мід — (Mead) Марґарет, 1901-78, америк. антрополог культури; професор Колумбійського унів.; одна із засновників етнопсихологічного напрямку в антропології культури; Культура і тотожність. Універсальний словник-енциклопедія
  9. мід — Мід, ме́ду м. = мед. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили. н. п. Словник української мови Грінченка