нагибати

Значення в інших словниках

1. нагибати — наги́бати дієслово доконаного виду знайти, відшукати діал. Орфографічний словник української мови
2. нагибати — -аю, -аєш, док., перех., діал. Знайти; зустріти, здибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагибати — НАГИ́БАТИ, аю, аєш, док., кого, що, діал. Знайти, відшукати. – Моїй дочці ти не рівня. Набери торбу сухарів, так як той Макуйло, що з'ївши дві торби всилу за третьою таку злиденну, як сам, нагибав!... Словник української мови у 20 томах
4. нагибати — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
5. нагибати — НАГИ́БАТИ, аю, аеш, док., перех., діал. Знайти. Знайшов [Архип] ключа, одімкнув комору, нагибав у скрині глечик із медом і впорав його мало не ввесь (Вас., II, 1959, 467); Сторожа могла тут називати його в першу-ліпшу хвилину (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 346). Словник української мови в 11 томах
6. нагибати — Наги́бати, -баю, -єш гл. Найти, набресть на что. Ходив, ходив і нагибав десь у куточку ляду, шо він її досі й не примічав. Мнж. 13. Їхав козак з України да нагибав дівчину край долини. Грин. III. 193. Словник української мови Грінченка