надоїдати

Докучати, докучити, подокучати, надокучати, надокучити, понадокучати, виснути, зависнути, звиснути, знуджувати, знудити, познуджувати, набридати, набриднути, понабридати, обридати, обридити, обриднути, навнувати, знавнувати, понавнувати, назолювати, назолити, поназолювати, настирювати, настирити, понастирювати, онавіснювати, онавіснити, поонавіснювати, осоружуватися, осоружитися, осоружнути, поосоружуватися, остивати, остити, поостивати, остогиднювати, остогиднути, наостогидіти, поостогиднювати, прикрити, наприкрювати, наприкрити, понаприкрювати, сприкрювати, сприкрити, посприкрювати. див. осточортіти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надоїдати — надоїда́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. надоїдати — див. чіплятися Словник синонімів Вусика
  3. надоїдати — НАДОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДОЇ́СТИ, ї́м, їси́, док., кому, розм. Те саме, що надокуча́ти. – Ого! – сказав Павло і тихо свиснув. – Ну, жінко, це мені починає надоїдати (В. Кучер); Та Хмара надулась і річ таку гуде: – Що вже мені се Сонце надоїло! (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. надоїдати — НАБРИДА́ТИ чим і без додатка (повторюванням, одноманітністю дій або слів, постійною присутністю, надмірною увагою і т. ін. неприємно вражати), ДОКУЧА́ТИ, НАДОКУЧА́ТИ, НАДОЇДА́ТИ розм., НАПРИКРЯ́ТИСЯ діал.; ПРИСТАВА́ТИ розм., В'Я́ЗНУТИ розм., ЛІ́ЗТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. надоїдати — НАДОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДОЇСТИ, ї́м, їси́, док., розм. Те саме, що надокуча́ти. — Ого! — сказав Павло і тихо свиснув. — Ну, жінко, це мені починає надоїдати (Кучер, Трудна любов, 1960, 363); Та Хмара надулась і річ таку гуде... Словник української мови в 11 томах