наоколо

Значення в інших словниках

1. наоколо — нао́ко́ло прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
2. наоколо — див. близько; навколо Словник синонімів Вусика
3. наоколо — розм. наокіл, присл., рідко. Те саме, що навколо 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наоколо — НАОКО́ЛО, розм. НАОКІ́Л, присл., рідко. Те саме, що навко́ло 1. Страшно розносився той галас по гаю і одкликався наоколо луною (О. Стороженко); Дитячий гомін іздаля летить і лине наоколо (І. Гончаренко); Якимаха дивився на білі засніжені поля, що відкривались наокіл (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
5. наоколо — НАВКО́ЛО присл., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУГИ́, НАВКРУ́Г, ДООКО́ЛА, ДООКІ́Л розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ЗОКО́ЛА розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, НАВКІ́Л рідше, НАОКО́ЛО рідше, НАОКІ́Л рідше, НАО́КРУ́Г рідше, НАОКРУГИ́ рідко, ОКІ́Л рідше. Словник синонімів української мови
6. наоколо — Наоко́ло, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. наоколо — НАОКО́ЛО, розм. НАОКІ́Л, присл., рідко. Те саме, що навко́ло 1. Страшно розносився той галас по гаю і одкликався наоколо луною (Стор., І, 1957, 399); Все тут [на Дніпрогесі] реве лев’ячим ревом, шум могутній стоїть наокіл (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах
8. наоколо — Наоко́ло нар. Вокругъ. Наоколо того села були ліси, гори. Словник української мови Грінченка