народолюбець

Значення в інших словниках

1. народолюбець — народолю́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. народолюбець — -бця, ч. Той, хто любить народ. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. народолюбець — НАРОДОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Той, хто любить народ. Хіба, мовляв, мало наших покійних народолюбців, котрих слід пом'янути збірниками (Панас Мирний); Російські та українські революціонери-демократи бачили в ньому [Т. Словник української мови у 20 томах
4. народолюбець — ДЕМОКРА́Т (прихильник демократії), НАРОДОЛЮ́БЕЦЬ. Дедалі Шевченко становивсь усе більше.. республіканцем і демократом (М. Драгоманов); В такім-то і в такім селі живе такий і такий священик, отець Кабанович, великий патріот і народолюбець (Лесь Мартович). Словник синонімів української мови
5. народолюбець — Народолю́бець, -бця; -лю́бці, -бців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. народолюбець — НАРОДОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Той, хто любить народ. Російські та українські революціонери-демократи бачили в ньому [Т. Г. Шевченку] те, чим він саме був: великого народолюбця, правдолюбця, непримиренного борця проти соціального та національного гніту (Рильський, III, 1955, 258). Словник української мови в 11 томах
7. народолюбець — Народолю́бець, -бця м. Любящій народъ; народникъ. К. MX. 33. Українським... народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим би освітилась його темрява. К. ХП. 125. Словник української мови Грінченка