неохота

Нехіть, небажа

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неохота — неохо́та іменник жіночого роду небажання розм. Орфографічний словник української мови
  2. неохота — див. НЕХІТЬ; ФР. не хочеться, нема охоти <�бажання> <н. неохота їсти>. Словник синонімів Караванського
  3. неохота — див. лінощі Словник синонімів Вусика
  4. неохота — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що небажання. 2》 у знач. присудк. сл., з інфін. Немає бажання робити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неохота — НЕОХО́ТА, и, ж., до чого, з інфін. і без дод., розм. 1. Те саме, що небажа́ння, не́хіть. Вони тепер не показували надто виразно своєї неохоти і виповнювали розпорядження молодого провідника (І. Словник української мови у 20 томах
  6. неохота — НЕБАЖА́ННЯ перев. з інфін. (відсутність бажання, прагнення робити що-небудь), НЕОХО́ТА до чого, з інфін. і без додатка, НЕ́ХІТЬ до чого і без додатка; ЗНЕОХО́ТА перев. без додатка, розм. (відсутність бажань, байдужість). Словник синонімів української мови
  7. неохота — Неохо́та, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. неохота — НЕОХО́ТА, и, ж., розм. 1. Те саме, що небажа́ння. Вони тепер не показували надто виразно своєї неохоти і виповнювали розпорядження молодого провідника (Фр., VI, 1951, 11); Повгрівалися [заробітчани] за ніч у соломі, вранці з неохотою підводилися (Горд. Словник української мови в 11 томах
  9. неохота — Неохота, -ти ж. Неохота, нежеланіе. Яким з більшою неохотою одвітував йому. Левиц. І. Словник української мови Грінченка