1. Словник чужослів Павло Штепа

обвірчувати

див. вертіти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвірчувати — обві́рчувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обвірчувати — -ую, -уєш, недок., обвертіти, -верчу, -вертиш, док., перех., розм., рідко. Обмотувати, обв'язувати чимось що-небудь; обвивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвірчувати — ОБВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВЕРТІ́ТИ, верчу́, ве́ртиш, док., що чим, навколо чого, розм., рідко. Обмотувати, обв'язувати чимось що-небудь; обвивати. Нарвало хлоп'я довгого бадилля з латаття.., поламало його дрібно, неначе разки зеленого намиста, обвертіло тими разками шию (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. обвірчувати — ОБВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВЕРТІ́ТИ, верчу́, ве́ртиш, док., перех., розм., рідко. Обмотувати, обв’язувати чимось що-небудь; обвивати. Нарвало хлоп’я довгого бадилля з латаття.., поламало його дрібно, неначе разки зеленого намиста, обвертіло тими разками шию (Н.-Лев., І, 1956, 104). Словник української мови в 11 томах
  5. обвірчувати — Обвірчувати, -чую, -єш сов. в. обвертіти, -чу́, -тиш, гл. Обворачивать, обворотить, обвивать, обвить. Треба обвертіти голову хусткою. Васильк. у. Було (її) обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268. Словник української мови Грінченка