околіти

Значення в інших словниках

1. околіти — околі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. околіти — див. вмирати Словник синонімів Вусика
3. околіти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Здохнути, загинути (про тварин). || зневажл. Перестати жити, вмерти (про людей). 2》 Стати нерухомим, втратити чутливість від холоду, страху і т. ін.; заклякнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. околіти — ОКОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Здохнути, загинути (про тварин). – Така втрата... Околів мій кінь (Ю. Збанацький); // зневажл. Вмерти (про людей). Ну, злодій околів – і ділом: Ворони, а не мир, прокракали над тілом (Л. Боровиковський). Словник української мови у 20 томах
5. околіти — ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла — утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ... Словник синонімів української мови
6. околіти — ОКОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Здохнути, загинути (про тварин). — Така втрата… Околів мій кінь (Збан., Малин. дзвін, 1958, 210); // зневажл. Перестати жити, вмерти (про людей). Ну, злодій околів — і ділом: Ворони, а не мир, прокракали над тілом (Бор. Словник української мови в 11 томах
7. околіти — Околіти, -лію, -єш гл. Околѣть. А і к світу мила околіла. Чуб. V. 732. Словник української мови Грінченка