парастас

Значення в інших словниках

1. парастас — Параста́с: — заупокійна відправа [I] — заупокійне богослужіння [44-1;44-2] — церковна відправа [2] — церковна відправа за «душі померлих» [X] — церковна відправа за душі померлих [1] — церковне служіння (служба) [48] — церковне служіння [25] Словник з творів Івана Франка
2. парастас — параста́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. Парастас — Те саме, що Велика п'ятниця Словник церковно-обрядової термінології
4. парастас — -у, ч., заст. Заупокійна відправа. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. парастас — ПАРАСТА́С, у, ч., заст. Заупокійна відправа. Старий сивий священик, обернувшись до церкви, почав правити здоровим басом парастас (І. Нечуй-Левицький); Господар підганяв шиплячим басом.: – Скорше, скорше, а то стара пронюхає і зіпсує наш парастас (М. Словник української мови у 20 томах
6. парастас — ПАРАСТА́С, у, ч., заст. Заупокійна відправа. Старий сивий священик, обернувшись до церкви, почав правити здоровим басом парастас (Н.-Лев., III, 1956, 8); Господар підганяв шиплячим басом.: — Скорше, скорше, а то стара пронюхає і зіпсує наш парастас (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 385). Словник української мови в 11 томах
7. парастас — Параста́с, -су м. Заупокойное служеніе. Св. Л. 154. Батюшка десь натрудився на парастасі. Подольск. г. На святі церкви нічого не накладав, служби божественні, акафисти, парастаси ніколи не наймав. Гол. II. 263. Отче Андрею, бери кирею, йди прав парастас. Фр. Пр. 4. Словник української мови Грінченка