пер

Значення в інших словниках

1. пер — пер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. пер — -а, ч. В Англії та (до революції 1848 р.) у Франції – звання представника вищого прошарку дворянства; особа, яка має це звання. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пер — пер: ◊ <�бу́ти> пер “ти” вул. говорити один одному “ти”; бути на “ти” (ст): Роман Гасюк був ориґінальною фігурою між цією “львівською братією”, чим і заслужив собі кличку “отамана лисого”. Справді, голова його була “як коліно”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. пер — (англ. peer, франц. pair, від лат. par – рівний) довічне або спадкове звання представників вищого дворянства в ряді країн. Існує і досі в Англії. Словник іншомовних слів Мельничука
5. пер — У середньовічних ленних відносинах — член групи рівних між собою васалів, що підпорядковувалися одному сеньйорові (зокрема, королю); член верхньої палати парламенту: у Вел. Британії палати лордів, у Франції XVIII ст. палати перів. Універсальний словник-енциклопедія
6. пер — Пер, -ру м. Рыба Thymallus wexillifer. Вх. Пч. II. 21. Словник української мови Грінченка