передвісник

Провидця, провісник, віщун, див. оракул

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передвісник — передві́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. передвісник — -а, ч. Те, що (той, хто) передвіщає що-небудь, є першою ознакою, першим вісником чогось. Передвісник землетрусу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передвісник — ПЕРЕДВІ́СНИК, а, ч. Те, що (той, хто) передвіщає що-небудь, є першою ознакою, першим вісником чогось. Над “Востоком” пролітають .. зграї егмонтських курей, морські ластівки – передвісники землі (О. Словник української мови у 20 томах
  4. передвісник — ПРОРО́К (той, хто провіщає майбутнє), ПРОВІ́СНИК, ПЕРЕДВІ́СНИК, ПРОВИДЕЦЬ, ОРА́КУЛ книжн., уроч., ірон., ВІЩУ́Н заст.; ВІДУ́Н заст. (у давніх слов'ян). Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О. Словник синонімів української мови
  5. передвісник — ПЕРЕДВІ́СНИК, а, ч. Те, що (той, хто) передвіщає що-небудь, є першою ознакою, першим вісником чогось. Над "Востоком" пролітають.. зграї егмонтських курей, морські ластівки — передвісники землі (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах