плебісцит

Значення в інших словниках

1. плебісцит — плебісци́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. плебісцит — -у, ч. 1》 У Римському праві – постанова, що приймалася зборами плебеїв. 2》 Всенародне голосування з найважливіших питань державного життя; референдум. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плебісцит — Плебісци́т, -ту; -ци́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. плебісцит — ПЛЕБІСЦИ́Т, у, ч. Всенародне голосування з найважливіших питань державного життя; референдум. Луї Наполеон в умовах терору провів плебісцит (народне голосування), який підтвердив конституцію, що віддавала владу до рук президента на 10 років (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
5. плебісцит — плебісци́т (лат. plebiscitum, букв. – рішення народу) 1. В Стародавньому Римі рішення плебейських народних зборів. 2. Опит населення, всенародне голосування з найважливіших питань державного життя, референдум. Словник іншомовних слів Мельничука
6. плебісцит — Волевиявлення загалу населення певної території у справі державної приналежності цієї території чи визначення її міжнародного статусу. Універсальний словник-енциклопедія
7. плебісцит — ПЛЕБІСЦИ́Т, у, ч. Всенародне голосування з найважливіших питань державного життя; референдум. Луї Наполеон в умовах терору провів плебісцит (народне голосування), який підтвердив конституцію, що віддавала владу до рук президента на 10 років (Нова іст., 1956, 146). Словник української мови в 11 томах
8. плебісцит — рос. плебисцит 1. У Стародавньому Римі — рішення плебейських народних зборів. 2. Опитування населення, всенародне голосування (референдум) з найважливіших питань державного життя. Eкономічна енциклопедія