попрікати

Докоряти, докорити, дорікати, дорікти, дорікнути, нарікати, наректи, нарікнути, урікати, уректи, урікнути, дотинати, дотнути, дотяти, картати, викартати, скартати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попрікати — попріка́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. попрікати — див. дорікати Словник синонімів Вусика
  3. попрікати — -аю, -аєш, недок., попрікнути, -ну, -неш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що докоряти. || чим. Ставити що-небудь у докір комусь. || Нагадувати комусь про його давні провини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попрікати — ПОПРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОПРІКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, рідко. Те саме, що докоря́ти. Він робив, коли можна було робити... Ніхто не має права... так, так, ніхто не має права його попрікнути... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. попрікати — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
  6. попрікати — ПОПРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОПРІКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що докоря́ти. Він робив, коли можна було робити… Ніхто не має права… так, так, ніхто не має права його попрікнути… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах