потихоня

Значення в інших словниках

1. потихоня — потихо́ня іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. потихоня — -і, ч. і ж., розм., рідко. Тиха людина; тишко. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потихоня — ПОТИХО́НЯ, і, ч. і ж., рідко. Тиха людина; тишко. В потихонях чорт сидить (прислів'я). Словник української мови у 20 томах
4. потихоня — ТИШКО́ розм. (тиха, сумирна людина), ТИХО́НЯ розм., ПОТИХО́НЯ розм. — Ой, який же він у вас тишко! — засміявся Щербина з опецькуватого хлоп'яти (Д. Бедзик); (Микита:) Розумний парубок!.. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь (М. Кропивницький); В потихонях чорт сидить (прислів'я). Словник синонімів української мови
5. потихоня — ПОТИХО́НЯ, і, ч. і ж., розм., рідко. Тиха людина; тишко. В потихонях чорт сидить (Укр.. присл.., 1955, 152). Словник української мови в 11 томах