1. Словник чужослів Павло Штепа

провидіти

Передбачаиі, передбачити, попередбачати, добачати, добачити, подобачати, зобачати, зобачити, позобачати, вбачати, вбачити, убачати, убачити, повбачати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провидіти — прови́діти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. провидіти — -джу, -диш, недок. 1》 перех. Припускати що-небудь заздалегідь; передбачати. 2》 неперех., рідко. Ставати зрячим; прозрівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провидіти — ПРОВИ́ДІТИ, джу, диш, недок. 1. що. Припускати що-небудь заздалегідь; передбачати; // заст. Провіщати (у 1 знач.). Ти [пророк] провидів, що люд буде гнить у ворожій тюрмі, – Як же серце твоє не розбилось від лютого жалю? (Леся Українка). 2. без прям. дод. Словник української мови у 20 томах
  4. провидіти — ПРОЗРІВА́ТИ (ставати зрячим), ПРОЗИРА́ТИ заст., поет., ПРОВИ́ДІТИ діал. — Док.: прозрі́ти, прозирну́ти. Хто сліпий уродиться, не прозріває (Вал. Шевчук); Прозрівай! Прозирай, Гогене! Ти — на грані. Ти — сам. Твори!... Словник синонімів української мови
  5. провидіти — ПРОВИ́ДІТИ, джу, диш, недок. 1. перех. Припуска ти що-небудь заздалегідь; передбачати. Він [Т. Г. Шевченко] віщим оком своїм провидів майбутній справедливий соціальний лад, провидів грядущу дружбу й братерство всіх трудящих (Рильський, IX, 1962, 155)... Словник української мови в 11 томах
  6. провидіти — Провидіти, -джу, -диш гл. Прозрѣть. ЕЗ. V. 201. Ту є на долині така керниці.... що й аби темний у ні умивсі, то би провидів. Гн. II. 203. Словник української мови Грінченка