1. Словник чужослів Павло Штепа

прозаїчний

Повсякденний, щоденний, звичайний, пересічний, утертий, настогидлий, остогидлий, див. банальний, тривіяльний, трафаретний, шаблонний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозаїчний — прозаї́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прозаїчний — (твір) прозовий; (епізод) не поетичний, не романтичний; П. одноманітний, буденний, звичайний, сірий. Словник синонімів Караванського
  3. прозаїчний — -а, -е. 1》 Написаний прозою (у 1 знач.). 2》 перен. Позбавлений поетичності; одноманітний, буденний, звичайний. || Який має дріб'язкові, вузькопрактичні інтереси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прозаїчний — ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, а, е. 1. Написаний прозою (у 1 знач.). Любима [улюблена] форма, в яку Франко одягає свої прозаїчні твори – це короткі оповідання (М. Коцюбинський); // Стос. до прози (у 1, 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  5. прозаїчний — 1. Написаний прозою; не віршований, не поетичний. 2. Переносно – буденний, сірий, нудний. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. прозаїчний — БУДЕ́ННИЙ (позбавлений виразності, оригінальності, нічим не привабливий, нецікавий); ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, НЕПОЕТИ́ЧНИЙ (позбавлений поетичності, оригінальності; про світогляд, інтереси і т. ін. — вузькопрактичний); ПРИЗЕ́МЛЕНИЙ підсил., БЕЗКРИ́ЛИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. прозаїчний — Прозаї́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прозаїчний — ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, а, е. 1. Написаний прозою (у 1 знач.). Любима форма, в яку Франко одягає свої прозаїчні твори — це короткі оповідання (Коцюб., III, 1956, 39); // Стос. до прози (у 1, 2 знач.). Словник української мови в 11 томах