підложниця

див. наложниця

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підложниця — підло́жниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. підложниця — сов. наложниця, (в гаремі) одаліска; пор. ПОВІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. підложниця — див. повія Словник синонімів Вусика
  4. підложниця — -і, ж. Наложниця, коханка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підложниця — ПІДЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Наложниця, коханка (у 1 знач.). А кому Самі [Нерон] благоволили дать Свою підложницю в супруги, Хоча й підтоптану. Нічого, Аби з-під кесаря (Т. Шевченко); – Свою ж підложницю зодягай на власний кошт, – мстиво докинув Міщило (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  6. підложниця — НАЛО́ЖНИЦЯ заст. (жінка, що перебуває на утриманні або під владою знатного чи взагалі заможного чоловіка, його коханка, звичайно у феодальному суспільстві), ПІДЛО́ЖНИЦЯ заст. рідше, НАПЕ́РСНИЦЯ заст.; УТРИ́МАНКА (жінка, що живе на утриманні коханця). Словник синонімів української мови
  7. підложниця — ПІДЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Наложниця, коханка (у 1 знач.). А кому Самі [Нерон] благоволили дать Свою підложницю в супруги, Хоча й підтоптану. Нічого, Аби з-під кесаря (Шевч., II, 1963, 287); — Свою ж підложницю зодягай на власний кошт, — мстиво докинув Міщило (Загреб., Диво, 1968, 498). Словник української мови в 11 томах
  8. підложниця — Підложниця, -ці ж. Наложница. Шевч. ІІ. 179. Словник української мови Грінченка