підложниця
див. наложниця
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підложниця — підло́жниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- підложниця — сов. наложниця, (в гаремі) одаліска; пор. ПОВІЯ. Словник синонімів Караванського
- підложниця — див. повія Словник синонімів Вусика
- підложниця — -і, ж. Наложниця, коханка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підложниця — ПІДЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Наложниця, коханка (у 1 знач.). А кому Самі [Нерон] благоволили дать Свою підложницю в супруги, Хоча й підтоптану. Нічого, Аби з-під кесаря (Т. Шевченко); – Свою ж підложницю зодягай на власний кошт, – мстиво докинув Міщило (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- підложниця — НАЛО́ЖНИЦЯ заст. (жінка, що перебуває на утриманні або під владою знатного чи взагалі заможного чоловіка, його коханка, звичайно у феодальному суспільстві), ПІДЛО́ЖНИЦЯ заст. рідше, НАПЕ́РСНИЦЯ заст.; УТРИ́МАНКА (жінка, що живе на утриманні коханця). Словник синонімів української мови
- підложниця — ПІДЛО́ЖНИЦЯ, і, ж., заст. Наложниця, коханка (у 1 знач.). А кому Самі [Нерон] благоволили дать Свою підложницю в супруги, Хоча й підтоптану. Нічого, Аби з-під кесаря (Шевч., II, 1963, 287); — Свою ж підложницю зодягай на власний кошт, — мстиво докинув Міщило (Загреб., Диво, 1968, 498). Словник української мови в 11 томах
- підложниця — Підложниця, -ці ж. Наложница. Шевч. ІІ. 179. Словник української мови Грінченка