ратифікувати

див. одобрювати, апробувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ратифікувати — ратифікува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ратифікувати — див. ЗАТВЕРДЖУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. ратифікувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., дипл. Здійснювати ратифікацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ратифікувати — РАТИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, дипл. Здійснювати ратифікацію. Україна підписала та ратифікувала цілу низку міжнародних правових документів, які стосуються інвалідів (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. ратифікувати — ратифікува́ти здійснювати ратифікацію, затверджувати міжнародний договір. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ратифікувати — Ратифікува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ратифікувати — РАТИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., дипл. Здійснювати ратифікацію. IV Надзвичайний Всеросійський з’їзд Рад, який зібрався 14 березня 1918 року, ратифікував Брестський мирний договір (Ком. Укр., 3, 1963, 42). Словник української мови в 11 томах