розріз

Розтин, витин, витинка, відтин, стин, стинок, протин, протинка, перетин, перетинка, випилянка, розпірка, перекрій

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розріз — ро́зріз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
розріз — Розтин, переріз, перетин; (сукні) розрізка; (вугільний) ГІР. кар'єр. Словник синонімів Караванського
розріз — -у, ч. 1》 Дія за знач. розрізати, розрізувати 1), 3). 2》 Розрізане місце, отвір, прорізаний у чому-небудь. || Форма, обрис очної щілини. 3》 Площина дійсного чи уявного перерізу якого-небудь предмета. Великий тлумачний словник сучасної мови
розріз — РО́ЗРІЗ, у, ч. 1. Дія за знач. розрі́зати, розрі́зувати 1, 3. Щоб зняти шкіру із змії, тварину кладуть на спину і роблять розріз шкіри по середній лінії черева від анального отвору або від середини тіла до підборідка (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
розріз — ро́зріз: ◊ цісарський розріз → цісарський Лексикон львівський: поважно і на жарт
розріз — I. КАР'Є́Р (місце, де добувають відкритим способом корисні копалини, камінь, пісок, глину тощо), РО́ЗРІЗ, БРА́ЧА діал.; КАМЕНОЛО́МНЯ, КАМЕНЯ́РНЯ (родовище, в якому добувають камінь). Баржами брали з кар'єрів каміння (О. Словник синонімів української мови
розріз — РО́ЗРІЗ, у, ч. 1. Дія за знач. розрі́зати, розрі́зувати 1, 3. Щоб зняти шкіру із змії, тварину кладуть на спину і роблять розріз шкіри по середній лінії черева від анального отвору або від середини тіла до підборідка (Вигот. чучел.., 1956, 11). Словник української мови в 11 томах
розріз — Те саме, що і перекрій. Архітектура і монументальне мистецтво