санскрит

Значення в інших словниках

1. санскрит — санскри́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. санскрит — -у, ч. Літературна давньоарійська мова, що вживалась у Стародавній та середньовічній Індії. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. санскрит — САНСКРИ́Т, у, ч. Літературна давньоіндійська мова, що вживалася у стародавній та середньовічній Індії. Чома виїхав до Індії, найнявся на посаду бібліотекаря в місті Калькутта. Він вивчав санскрит, хінді, урду та інші сучасні мови Індії (з газ.). Словник української мови у 20 томах
4. санскрит — санскри́т (від санскр. самскрта – оброблений, довершений) літературна мова давньої і середньовічної Індії. Словник іншомовних слів Мельничука
5. санскрит — гол. мова арійської цивілізації в Індії; різновиди: ведичний та класичний; зберігся до наших часів як мова індійського епосу, релігійних текстів, художньої та наукової літератури; письмо деванаґарі. Універсальний словник-енциклопедія
6. санскрит — Санскри́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. санскрит — САНСКРИ́Т, у, ч. Літературна давньоіндійська мова, що вживалася у стародавній та середньовічній Індії. Чома виїхав до Індії, найнявся на посаду бібліотекаря в місті Калькутта.. Він вивчав санскрит, хінді, урду та інші сучасні мови Індії (Веч. Київ, 7.Х 1967, 4). Словник української мови в 11 томах