сволоцюга
Волоцюга, див. сволоч
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сволоцюга — сволоцю́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота вульг. Орфографічний словник української мови
- сволоцюга — -и, ч. і ж., вульг. Те саме, що сволота 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сволоцюга — СВОЛОЦЮ́ГА, и, ч. і ж., вульг. Те саме, що своло́та 2. Перед жнивами утік Худик, підпаливши свою стодолу. Вибрав же час, сволоцюга, коли все сухе, аж рипить (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
- сволоцюга — СВОЛОЦЮ́ГА, и, ч. і ж., вульг. Те саме, що своло́та 2. Перед жнивами утік Худик, підпаливши свою стодолу. Вибрав же час, сволоцюга, коли все сухе, аж рипить (Мур., Бук. повість, 1959, 129). Словник української мови в 11 томах