срам

Значення в інших словниках

1. срам — срам іменник чоловічого роду сором арх. Орфографічний словник української мови
2. срам — -у, ч., заст. Сором. Стид і срам — те саме, що Стид і сором (див. стид). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. срам — СРАМ, у, ч., заст. Сором. – І я, і я, – озвалася сорока, – Десь крихту ухоплю – а поголосу, срам, Злодійкувата, – кажуть, – білобока, А правди в тих словах нема й на грам (Л. Забашта). Словник української мови у 20 томах
4. срам — СО́РОМ (почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою поведінку, вчинки і т. ін.), СТИД, СОРОМО́ТА розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА підсил. розм., СТРАМО́ВИЩЕ підсил. розм., СТРАМО́ВИСЬКО підсил. розм., СРАМ заст., СРАМОТА́ заст. Словник синонімів української мови
5. срам — СРАМ, у, ч., заст. Сором. — І я, і я, — озвалася сорока, — Десь крихту ухоплю — а поголосу, срам, Злодійкувата, — кажуть, — білобока, А правди в тих словах нема й на грам (Забашта, Пісня.., 1961, 117). ◊ Стид і срам — те саме, що Стид і со́ром ( див. стид). Словник української мови в 11 томах