страдник

Значення в інших словниках

1. страдник — стра́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. страдник — Стражденник, страждалець, мученик, (за віру) святотерпець. Словник синонімів Караванського
3. страдник — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
4. страдник — СТРА́ДНИК, а, ч. 1. Той, хто зазнає чи зазнав багато фізичних або моральних страждань. Нехай страдник одинокий Хоч на час забуде муки, На хвилинку знайде спокій Від боління та розлуки (П. Словник української мови у 20 томах
5. страдник — -а, ч. 1》 Той, хто зазнає чи зазнав багато фізичних або моральних страждань. 2》 Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру; мученик. 3》 На Русі у 14-16 ст. – холопи, які обробляли панщину. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. страдник — МУ́ЧЕНИК (той, хто зазнає або зазнав мук, випробувань), СТРА́ДНИК, СТРАЖДА́ЛЬНИК, СТРАЖДА́ЛЕЦЬ. Сагайдачний раптом виріс в його очах, перетворився на казкового велетня, героя, мученика і страдника за свій обов'язок (З. Словник синонімів української мови
7. страдник — Стра́дник, -ка, -кові, -нику! -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. страдник — СТРА́ДНИК, а, ч. 1. Той, хто зазнає чи зазнав багато фізичних або моральних страждань. Нехай страдник одинокий Хоч на час забуде муки, На хвилинку знайде спокій Від боління та розлуки (Граб. Словник української мови в 11 томах