супостат

Значення в інших словниках

1. супостат — супоста́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. супостат — див. ВОРОГ; Л. душогуб, харцизяка; п! ЗМІЙ. Словник синонімів Караванського
3. супостат — див. ворог Словник синонімів Вусика
4. супостат — [супостат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
5. супостат — СУПОСТА́Т, а, ч., заст. 1. Ворог, недруг, супротивник. [Микита:] Та скоріш піду я на Сибір, у каторгу, у пекло до самого сатани, а не попущу тобі Одарки! .. Де ж ти, мій вороже, мій супостате? (М. Словник української мови у 20 томах
6. супостат — Ворог, противник Словник застарілих та маловживаних слів
7. супостат — -а, ч., заст. 1》 Ворог, недруг, супротивник. 2》 лайл. Негідник, мерзотник. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. супостат — ВО́РОГ збірн. (ворожі сили), НЕ́ДРУГ, ПРОТИ́ВНИК, СУПРОТИ́ВНИК, НЕПРИ́ЯТЕЛЬ розм., ВРАГ заст., поет., СУПОСТА́Т заст. Народ не хоче знову чути ридання матерів,.. Словник синонімів української мови
9. супостат — СУПОСТА́Т, а, ч., заст. 1. Ворог, недруг, супротивник. [Микита:] Та скоріш піду я на Сибір, у каторгу, у пекло до самого сатани, а не попущу тобі Одарки!..Де ж ти, мій вороже, мій супостате? (Кроп., І, 1958, 99); Народ не хоче знову чути ридання матерів,. Словник української мови в 11 томах
10. супостат — Супостат, -та м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. Мет. 233. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати. н. п. Словник української мови Грінченка