трактир

Значення в інших словниках

1. трактир — тракти́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. трактир — ТРАКТИ́Р, у, ч. 1. У дореволюційній Росії – будинок для зупинки та ночівлі проїжджих із шинком, де можна поїсти, випити. Розриємо підніжжя гір, Пройдем зухвало під водою, І заведе хрещений мир На кожній станції трактир (М. Рильський, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
3. трактир — -у, ч. 1》 У дореволюційній Росії – будинок для зупинки та ночівлі проїжджих із шинком, де можна поїсти, випити. 2》 заст. Ресторан нижчого розряду; закусочна. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трактир — Тракти́р, -ра, в -рі; -ти́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. трактир — ТРАКТИ́Р, у, ч. 1. У дореволюційній Росії — будинок для зупинки та ночівлі проїжджих із шинком, де можна поїсти, випити. Розриємо підніжжя гір, Пройдем зухвало під водою, І заведе хрещений мир На кожній станції трактир (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Словник української мови в 11 томах
6. трактир — (рос.) Те саме, що і корчма. Архітектура і монументальне мистецтво