туя

Значення в інших словниках

1. туя — ту́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. туя — ТУ́Я, туї, ж. Вічнозелене хвойне дерево або кущ родини кипарисових. На зеленому свіжому газоні скрізь темніли розкидані, неначе ялинки, темно-зелені кущі туй (І. Нечуй-Левицький); Туя дурманить своїм запахом, аж голова чуманіє (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
3. туя — туї, ж. Вічнозелене хвойне дерево або кущ родини кипарисових. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. туя — ту́я (грец. θυία) рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. Поширені в Східній Азії та Північній Америці. В СРСР вирощують Т. західну – засіб проти глистів і бородавок у народній медицині. Словник іншомовних слів Мельничука
5. туя — Хвойне вічнозелене дерево або кущ родини кипарисових; крона конусоподібна, листки лускуваті, розтерті пахнуть; в Україні 4 види; найпоширеніша т. західна. Універсальний словник-енциклопедія
6. туя — Ту́я, ту́ї, ту́єю (росл.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. туя — ТУ́Я, туї, ж. Вічнозелене хвойне дерево або кущ родини кипарисових. На зеленому свіжому газоні скрізь темніли розкидані, неначе ялинки, темно-зелені кущі туй (Н.-Лев., V, 1966, 152); Туя дурманить своїм запахом, аж голова чуманіє (Гончар, Тронка, 1963, 45). Словник української мови в 11 томах
8. туя — Туя, туї ж. раст. = тоя. Вх. Пч. І. 8. Словник української мови Грінченка