узурпувати
(владу) привласнювати, привласнити, попривласнювати, вихоплювати, вихопити .повихоплювати, захоплювати, захопити, позахоплювати, охоплювати, охопити, посхоплювати, перехоплювати, перехопити, поперехоплювати, похоплювати, похопити, ухоплювати, ухопити, повхоплювати
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узурпувати — узурпува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- узурпувати — Ую, -уєш, недок. і док. Незаконно захоплювати владу або привласнювати чужі права на що-небудь, якісь досягнення тощо. Пох. узурпований. Літературне слововживання
- узурпувати — УЗУРПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Незаконно захоплювати владу в країні або привласнювати чужі права на що-небудь, чиїсь досягнення і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- узурпувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Незаконно захоплювати владу в країні або привласнювати чужі права на що-небудь, чиїсь досягнення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- узурпувати — ПРИВЛА́СНЮВАТИ (робити своєю власністю, видавати за своє), ПРИСВО́ЮВАТИ, СОБІ́ЧИТИ діал.; ЗАГРІБА́ТИ розм., ХАПА́ТИ розм., ЦУ́ПИТИ розм., ЗАМО́ТУВАТИ вульг. (перев. чужі гроші, майно); ПІДГРІБА́ТИ розм., ПРИСУСІ́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- узурпувати — Узурпува́ти, -пу́ю, -пу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- узурпувати — УЗУРПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Незаконно захоплювати владу в країні або привласнювати чужі права на що-небудь, чиїсь досягнення і т. ін. Словник української мови в 11 томах