узурпувати

(владу) привласнювати, привласнити, попривласнювати, вихоплювати, вихопити .повихоплювати, захоплювати, захопити, позахоплювати, охоплювати, охопити, посхоплювати, перехоплювати, перехопити, поперехоплювати, похоплювати, похопити, ухоплювати, ухопити, повхоплювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узурпувати — узурпува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. узурпувати — Ую, -уєш, недок. і док. Незаконно захоплювати владу або привласнювати чужі права на що-небудь, якісь досягнення тощо. Пох. узурпований. Літературне слововживання
  3. узурпувати — УЗУРПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Незаконно захоплювати владу в країні або привласнювати чужі права на що-небудь, чиїсь досягнення і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. узурпувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Незаконно захоплювати владу в країні або привласнювати чужі права на що-небудь, чиїсь досягнення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. узурпувати — ПРИВЛА́СНЮВАТИ (робити своєю власністю, видавати за своє), ПРИСВО́ЮВАТИ, СОБІ́ЧИТИ діал.; ЗАГРІБА́ТИ розм., ХАПА́ТИ розм., ЦУ́ПИТИ розм., ЗАМО́ТУВАТИ вульг. (перев. чужі гроші, майно); ПІДГРІБА́ТИ розм., ПРИСУСІ́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. узурпувати — Узурпува́ти, -пу́ю, -пу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. узурпувати — УЗУРПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Незаконно захоплювати владу в країні або привласнювати чужі права на що-небудь, чиїсь досягнення і т. ін. Словник української мови в 11 томах